Індустріалізація в масштабах всієї країни
Автор: Сергій Мишко PCWeek/UE 02.06.2009 www.pcweek.ua/themes/detail.php
Валерій Поліщук,
директор Українського наукового центру розвитку інформаційних технологій: «Вибір типу ПЗ – пропрієтарного ПЗ або яке вільно розповсюджується – це багатокритеріальна інженерна задача, тут не повинно бути політики»
У травні у Києві пройшла конференція «Програмне забезпечення в освіті і науці», організована Українським науковим центром розвитку інформаційних технологій (УкрНЦ РІТ) за дорученням Міністерства освіти і науки (МОН) України. Сьогодні передові ВНЗ країни створюють сучасні корпоративні системи, призначені для управління навчальними процесами й адміністративно-господарською діяльністю. До цього процесу підключилася Науково-дослідна установа МОН України УкрНЦ РІТ, яка була утворена в 1991 році (в софтверній індустрії Центр відомий під торговою маркою «Софт-Рейтинг»). Центр концентрується на розробленні проектів і програм проведення державної науково-технічної політики у сфері індустріалізації розроблення програмного забезпечення для освіти, науки і АСУ підприємств. УкрНЦ РІТ — розробник державної цільової програми «Розвиток індустрії програмної продукції України», бере участь у програмі «Інформаційні і телекомунікаційні технології в освіті і науці», є головною організацією Мінпромполітики України з питань АСУП. Директор УкрНЦ РІТ, канд. техн. наук Валерій Поліщук поділився з PCWeek/UE своїми міркуваннями з проблематики автоматизації ВНЗ.
PCWeek/UE: Валерію Борисовичу, очолюваний вами Український науковий центр розвитку інформаційних технологій за дорученням Міністерства освіти і науки України організував конференцію «Програмне забезпеченнч в освіті і науці». Які цілі ви як організатор ставили перед конференцією?
Передусім це обговорення проблем і обмін досвідом у використанні ПЗ в освіті і науці і вироблення рекомендацій з розроблення державної політики в цій сфері. Поскільки у спеціалістів у цій сфері немає єдиної думки з приводу застосування пропрієтарного ПЗ і вільно розповсюджуваного ПЗ, ми також ставили за мету визначити правове регулювання використання цих двох типів ПЗ з допомогою двох різних юридичних моделей.
PCWeek/UE: І які ж ці напрямки використання пропрієтарного ПЗ і вільно розповсюджуваного ПЗ?
Нами був проведений SWOT-аналіз можливостей пропрієтарного ПЗ і вільно розповсюджуваного ПО, його результати ми представили на конференції. Вибір типу ПЗ – це багатокритеріальна інженерна задача, тут не повинно бути політики. Тут доречно навести слова Максима Стріхи, заступника Міністра освіти і науки України. На конференції він говорив про те, що використання вільного програмного забезпечення стає дедалі більш значущим, але очевидно, що ні вільне програмне забезпечення, ні пропрієтарне не можуть бути панацеєю, кожне з них має як свої переваги, так і недоліки. Міністерство і органи державної влади повинні запропонувати оптимальний баланс використання першого і другого типу програмного забезпечення.
PCWeek/UE: У прес-релізі, який ми отримали за підсумками конференції, йдеться про індустріалізацію ПЗ для ВНЗ. Всі якось більше звикли чути про комп’ютеризацію школи і ВНЗ, а тут відразу — індустріалізація! Чи не видається бажане за дійсне?
Нині в основному завершений перший етап впровадження інформаційних технологій у навчальні процеси. Можна вже говорити про те, що набрана критична маса в оснащенні навчальних класів комп’ютерною технікою. Сьогодні передові ВНЗ вже розробили комплексні інформаційні системb класу АСУ — автоматизовані системи управління ВНЗ в цілому: управління на основі ІКТ як навчальними, так й адміністративно-госпоюарськими процесами. Тепер необхідно навчитися тиражувати такі системи, а це як раз і передбачає індустріалізацію ПЗ.
PCWeek/UE: Ви сказали «комплексні інформаційні системи». Чи можна навести приклади?
На конференції презентували системи такого класу Донецький національний технічний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, НТУУ «КПІ», Сумський державний університет, Херсонський державний університет, Хмельницький національний університет і, що радує, було чим похвалитися й гуманітаріям – Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, м. Харків. Щоб зрозуміти масштаб систем, для їх оцінювання наведу низку цифр. У не найбільшому ВНЗ – в Сумському державному університеті — в інформаційну систему включені 2143 комп’ютери, 1618 з яких мають вихід в інтернет. А в ІС НТУУ «КПІ» використовуються 23 500 різних програм, з них у навчальному процесі — 17 600, в науковій і господарчій роботі — 2100. У такій великій гетерогенній системі одне лише управління ліцензіями є нетривіальною задачею. Як видно з цих фактів, далеко не кожна корпоративна бізнес-система може порівнятися за масштабом і різноманітністю задач, які виріщуються ІС ВНЗ.
PCWeek/UE: Судячи з кількості робочих місць, ліцензій, вартість таких корпоративних систем ВНЗ виражається у великій сумі. А наскільки широко в ВНЗ використовується ПЗ, що вільно розповсюджується?
У різних ВНЗ ситуація різна. Значною мірою вона залежить від фінансових можливостей навчального закладу. Але в багатьох випадках для створення комплексних рішень використовується вільно поширюване ПЗ. На конференції наводився приклад корпоративної інформаційної системи Хмельницького національного університету — «Електронний університет». Ця система повністю побудована на web-технологіях з використанням виключно вільно поширюваного відкритого програмного забезпечення. Презентувалися корпоративні інформаційні системи Сумського державного університету й Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Кожна з них побудована на web-сайтах університету, що є інтегруючими компонентами, які створюють єдиний інформаційний простір ВНЗ. При цьому сайти університетів розроблені на вільно поширюваних програмах з відкритим кодом.
PCWeek/UE: Однією з проблем, які стримують застосування вільно поширюваних програм у корпоративних проектах, є невизначеність у тому, хто буде підтримувати і супроводжувати такі програми.
Справді, це дуже важлива проблема. Її слід розбити на три підпроблеми, які стосуються вільно поширюваних програм: системного ПЗ, середовища розроблення і прикладних рішень. Тут пропонується багато варіантів рішень, обмежуся тими, які прозвучали на конференції. Що стосується системного ПЗ, то, наприклад, компанія Canonical пропонує Ubuntu — збірку програм вільно поширюваного ПЗ Linux, оновлювану кожні 6 місяців, яка має версії з 5-річною підтримкою. Наприклад, у небідній Франції поліція свої ІС впевнено переводить під Ubuntu. УкрНЦ РІТ в середовищі колективної розробки G-Force, найбільш популярною серед прихильників вільного ПЗ, пропонує свій «Бізнес-конструктор», який має такі можливості, що може багато в чому змагатися з пропрієтарним «колегою» ARIS — лідером серед систем бізнес-моделювання.
Що стосується тиражування і супроводу рішень для ВНЗ, то тут необхідно розглянути два аспекти. Перший — це механізм реалізації спільних проектів і тиражування програмних рішень. Тут УкрНЦ РІТ пропонує такий інструмент, як «Портал вільного програмного забезпечення у сфері освіти, науки і державного управління». Прототип порталу був продемонстрований на конференції. До речі, з допомогою цього механізму УкрНЦ РІТ і зможе підтримати «Бізнес-конструктор» для ВНЗ. Другий аспект, який необхідно розглянути, — це, з одного боку, придатність самих рішень для автоматизації ВНЗ до тиражування і розповсюдження, а з іншого — рівень технологічної зрілості ВНЗ, які впроваджують ІС. І тут необхідно вирішити цілий комплекс питань індустріалізації цих рішень.
PCWeek/UE: У розмові ми знову повернулися до терміну «індустріалізація». Давайте уточнимо, що Ви маєте на увазі під цим терміном стосовно автоматизації ВНЗ.
По суті, це означає наступне: кращий «сампошив» рішення для конкретного ВНЗ поставити на серійне виробництво, тобто з програмного засобу в руках розробника зробити програмний продукт. Винаходити нічого не потрібно, наука software engineering дає відповіді на те, як реалізувати всі етапи життєвого циклу програмного продукту. Саме в цьому контексті ми говоримо про індустріалізацію. Питання, однак, у тому, як це організувати на ділі. І в цьому питанні державі слід провадити науково-технічну політику використання ПЗ у сфері освіти і науки, яка повинна охоплювати нормативно-правові, методологічні, технологічні й організаційні аспекти створення і використання ПЗ.
PCWeek/UE: І як все це реалізувати – якого висновку дійшли на конференції?
У ході дискусій на конференції її учасники виробили рішення, в якому, зокрема, йдеться про створення при МОН України координаційного комітету. Він буде створювати умови для індустріалізації кращих рішень.
Переклад: Антоніна Мещеряк, УкрНЦ РІТ
Автор: Сергій Мишко PCWeek/UE 02.06.2009 www.pcweek.ua/themes/detail.php
Валерій Поліщук,
директор Українського наукового центру розвитку інформаційних технологій: «Вибір типу ПЗ – пропрієтарного ПЗ або яке вільно розповсюджується – це багатокритеріальна інженерна задача, тут не повинно бути політики»
У травні у Києві пройшла конференція «Програмне забезпечення в освіті і науці», організована Українським науковим центром розвитку інформаційних технологій (УкрНЦ РІТ) за дорученням Міністерства освіти і науки (МОН) України. Сьогодні передові ВНЗ країни створюють сучасні корпоративні системи, призначені для управління навчальними процесами й адміністративно-господарською діяльністю. До цього процесу підключилася Науково-дослідна установа МОН України УкрНЦ РІТ, яка була утворена в 1991 році (в софтверній індустрії Центр відомий під торговою маркою «Софт-Рейтинг»). Центр концентрується на розробленні проектів і програм проведення державної науково-технічної політики у сфері індустріалізації розроблення програмного забезпечення для освіти, науки і АСУ підприємств. УкрНЦ РІТ — розробник державної цільової програми «Розвиток індустрії програмної продукції України», бере участь у програмі «Інформаційні і телекомунікаційні технології в освіті і науці», є головною організацією Мінпромполітики України з питань АСУП. Директор УкрНЦ РІТ, канд. техн. наук Валерій Поліщук поділився з PCWeek/UE своїми міркуваннями з проблематики автоматизації ВНЗ.
PCWeek/UE: Валерію Борисовичу, очолюваний вами Український науковий центр розвитку інформаційних технологій за дорученням Міністерства освіти і науки України організував конференцію «Програмне забезпеченнч в освіті і науці». Які цілі ви як організатор ставили перед конференцією?
Передусім це обговорення проблем і обмін досвідом у використанні ПЗ в освіті і науці і вироблення рекомендацій з розроблення державної політики в цій сфері. Поскільки у спеціалістів у цій сфері немає єдиної думки з приводу застосування пропрієтарного ПЗ і вільно розповсюджуваного ПЗ, ми також ставили за мету визначити правове регулювання використання цих двох типів ПЗ з допомогою двох різних юридичних моделей.
PCWeek/UE: І які ж ці напрямки використання пропрієтарного ПЗ і вільно розповсюджуваного ПЗ?
Нами був проведений SWOT-аналіз можливостей пропрієтарного ПЗ і вільно розповсюджуваного ПО, його результати ми представили на конференції. Вибір типу ПЗ – це багатокритеріальна інженерна задача, тут не повинно бути політики. Тут доречно навести слова Максима Стріхи, заступника Міністра освіти і науки України. На конференції він говорив про те, що використання вільного програмного забезпечення стає дедалі більш значущим, але очевидно, що ні вільне програмне забезпечення, ні пропрієтарне не можуть бути панацеєю, кожне з них має як свої переваги, так і недоліки. Міністерство і органи державної влади повинні запропонувати оптимальний баланс використання першого і другого типу програмного забезпечення.
PCWeek/UE: У прес-релізі, який ми отримали за підсумками конференції, йдеться про індустріалізацію ПЗ для ВНЗ. Всі якось більше звикли чути про комп’ютеризацію школи і ВНЗ, а тут відразу — індустріалізація! Чи не видається бажане за дійсне?
Нині в основному завершений перший етап впровадження інформаційних технологій у навчальні процеси. Можна вже говорити про те, що набрана критична маса в оснащенні навчальних класів комп’ютерною технікою. Сьогодні передові ВНЗ вже розробили комплексні інформаційні системb класу АСУ — автоматизовані системи управління ВНЗ в цілому: управління на основі ІКТ як навчальними, так й адміністративно-госпоюарськими процесами. Тепер необхідно навчитися тиражувати такі системи, а це як раз і передбачає індустріалізацію ПЗ.
PCWeek/UE: Ви сказали «комплексні інформаційні системи». Чи можна навести приклади?
На конференції презентували системи такого класу Донецький національний технічний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, НТУУ «КПІ», Сумський державний університет, Херсонський державний університет, Хмельницький національний університет і, що радує, було чим похвалитися й гуманітаріям – Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, м. Харків. Щоб зрозуміти масштаб систем, для їх оцінювання наведу низку цифр. У не найбільшому ВНЗ – в Сумському державному університеті — в інформаційну систему включені 2143 комп’ютери, 1618 з яких мають вихід в інтернет. А в ІС НТУУ «КПІ» використовуються 23 500 різних програм, з них у навчальному процесі — 17 600, в науковій і господарчій роботі — 2100. У такій великій гетерогенній системі одне лише управління ліцензіями є нетривіальною задачею. Як видно з цих фактів, далеко не кожна корпоративна бізнес-система може порівнятися за масштабом і різноманітністю задач, які виріщуються ІС ВНЗ.
PCWeek/UE: Судячи з кількості робочих місць, ліцензій, вартість таких корпоративних систем ВНЗ виражається у великій сумі. А наскільки широко в ВНЗ використовується ПЗ, що вільно розповсюджується?
У різних ВНЗ ситуація різна. Значною мірою вона залежить від фінансових можливостей навчального закладу. Але в багатьох випадках для створення комплексних рішень використовується вільно поширюване ПЗ. На конференції наводився приклад корпоративної інформаційної системи Хмельницького національного університету — «Електронний університет». Ця система повністю побудована на web-технологіях з використанням виключно вільно поширюваного відкритого програмного забезпечення. Презентувалися корпоративні інформаційні системи Сумського державного університету й Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Кожна з них побудована на web-сайтах університету, що є інтегруючими компонентами, які створюють єдиний інформаційний простір ВНЗ. При цьому сайти університетів розроблені на вільно поширюваних програмах з відкритим кодом.
PCWeek/UE: Однією з проблем, які стримують застосування вільно поширюваних програм у корпоративних проектах, є невизначеність у тому, хто буде підтримувати і супроводжувати такі програми.
Справді, це дуже важлива проблема. Її слід розбити на три підпроблеми, які стосуються вільно поширюваних програм: системного ПЗ, середовища розроблення і прикладних рішень. Тут пропонується багато варіантів рішень, обмежуся тими, які прозвучали на конференції. Що стосується системного ПЗ, то, наприклад, компанія Canonical пропонує Ubuntu — збірку програм вільно поширюваного ПЗ Linux, оновлювану кожні 6 місяців, яка має версії з 5-річною підтримкою. Наприклад, у небідній Франції поліція свої ІС впевнено переводить під Ubuntu. УкрНЦ РІТ в середовищі колективної розробки G-Force, найбільш популярною серед прихильників вільного ПЗ, пропонує свій «Бізнес-конструктор», який має такі можливості, що може багато в чому змагатися з пропрієтарним «колегою» ARIS — лідером серед систем бізнес-моделювання.
Що стосується тиражування і супроводу рішень для ВНЗ, то тут необхідно розглянути два аспекти. Перший — це механізм реалізації спільних проектів і тиражування програмних рішень. Тут УкрНЦ РІТ пропонує такий інструмент, як «Портал вільного програмного забезпечення у сфері освіти, науки і державного управління». Прототип порталу був продемонстрований на конференції. До речі, з допомогою цього механізму УкрНЦ РІТ і зможе підтримати «Бізнес-конструктор» для ВНЗ. Другий аспект, який необхідно розглянути, — це, з одного боку, придатність самих рішень для автоматизації ВНЗ до тиражування і розповсюдження, а з іншого — рівень технологічної зрілості ВНЗ, які впроваджують ІС. І тут необхідно вирішити цілий комплекс питань індустріалізації цих рішень.
PCWeek/UE: У розмові ми знову повернулися до терміну «індустріалізація». Давайте уточнимо, що Ви маєте на увазі під цим терміном стосовно автоматизації ВНЗ.
По суті, це означає наступне: кращий «сампошив» рішення для конкретного ВНЗ поставити на серійне виробництво, тобто з програмного засобу в руках розробника зробити програмний продукт. Винаходити нічого не потрібно, наука software engineering дає відповіді на те, як реалізувати всі етапи життєвого циклу програмного продукту. Саме в цьому контексті ми говоримо про індустріалізацію. Питання, однак, у тому, як це організувати на ділі. І в цьому питанні державі слід провадити науково-технічну політику використання ПЗ у сфері освіти і науки, яка повинна охоплювати нормативно-правові, методологічні, технологічні й організаційні аспекти створення і використання ПЗ.
PCWeek/UE: І як все це реалізувати – якого висновку дійшли на конференції?
У ході дискусій на конференції її учасники виробили рішення, в якому, зокрема, йдеться про створення при МОН України координаційного комітету. Він буде створювати умови для індустріалізації кращих рішень.
Переклад: Антоніна Мещеряк, УкрНЦ РІТ